В моїй правді твоє лице побачу і, насичусь твоїм видом. (Пс.17:15).
Хоч на світі є стільки гарних речей, однак вони не досконалі. Якщо однак небо дістанеться нам в спадщину, то в тій блаженній вітчизні наше серце буде найцілковитіше заспокоєне. Ісусе мій, прошу Тебе про небо, не тільки, щоб ним втішатися, але щоб там Тебе любити з усього серця.
Св. Бернард, говорячи про небо, каже, що там буде все, чого можеш запрагнути. Хоч на землі є багато таких речей, які приносять приємність нашим почуттям, одначе стільки є і таких, які справляють їм прикрість. Додаймо ще внутрішні утиски, страхи, сатанинські спокуси, скрупули, непевність, чи спасемося.
Коли блаженні осягають небо, нічого їх там турбувати не буде. Бог витре кожну сльозу з очей їхніх (Откр. 21:4).
Ісусе мій, задля крові, яку за мене пролляв, вчини, щоб міг колись ввійти до тієї благословенної вітчизни. Не заслуговую на небо, але на пекло, бо ж стільки разів ображав Тебе своїми гріхами, але Твоя смерть вселяє в мене надію, що отримаю небо.
В небі є все, чого прагнеш. «От, нове творю все» (Откр.21:5). В небі всі є королями, як каже св. Августин. Яку ж радість принесе бачення Марії, що красивіша за все небо! Св. Бонавентура говорить, що всім, які повіряються опіці Марії, Вона сама відкриє двері неба, щоб їх прийняти. Тому, вище згаданий святий ще так каже: “Люди, що прагнете неба, служіть Марії і почитайте Її, а знайдете з певністю вічне життя”. А що ж тільки, коли побачимо Агнця Божого.
Чуття нюху буде отримувати задоволення завдяки запахам правдиво небесним. Слух буде розкошуватись небесною мелодією. Коли св. Франциск одного разу почув один звук ангельської музики, мало не помер з надміру солодкості. А що ж тільки буде, коли почується всіх Святих і Ангелів, що хором оспівують славу Божу. «Вони повіки тебе хвалять!» (Пс.84:5). Яке ж благо буде слухати Марію, що прославляє Бога! Голос Марії в небі, каже св. Франциск Салезій, буде як голос соловейка співаючого в гущавині, який красою свого голосу перевищує інших пташок. Одним словом в небі є всі приємності, яких тільки можна запрагнути.
Мій Боже! Прагну неба і прошу Тебе про нього, не тільки, щоб у ньому тішитись, але щоб там Тебе любити. До слави Твого милосердя, нехай побачать святі в небі, як палає до Тебе великою любов’ю грішник, який Тебе так дуже ображав. Постановляю собі від сьогодні цілковито до Тебе належати і думати лише про люблення Тебе. – Зміцняй мене своїм світлом і ласкою своєю – нехай вона уділить мені сили, щоб було сповнене моє прагнення, якого у своїй доброті мені уділяєш. Маріє, Мати витривання, випроси мені ласки, щоб вірно додержав свою постанову.
Розважання на всі дні цілого року з творів Св. Альфонса Марії Лігуорі. Том I. Зібрав О. Якуб Крістіні С. SS. R. Переклав з італійської О. Владислав Солдарський С. SS. R., Торунь 1935, с. 525-529.
